Для стін у квартирі найкраще вибирати водно-дисперсійну акрилову або латексну фарбу: для житлових кімнат достатньо класу стійкості до вологого стирання 2–3, для кухні, ванної та передпокою потрібен клас 1–2 і фунгіцидні добавки. Матова фарба приховує дрібні нерівності, шовковисто-матова легше миється, а на одну кімнату зазвичай витрачається 1 л на 8–12 м² за шар.
Фарба для стін — це не лише колір. Від типу сполучного, класу стійкості та ступеня блиску залежить, чи можна мити стіни, чи не залишатимуться на них плями від рук і як вони виглядатимуть під бічним світлом. Дешева фарба часто «економить» на укривності: замість двох шарів доводиться наносити три-чотири, і вигода зникає.
Нижче — як читати етикетку банки, яку фарбу брати для кожного приміщення, скільки її купити і як пофарбувати стіни без смуг.
- Акрилова фарба — універсальний вибір для житлових кімнат, латексна — для приміщень, де стіни часто миють.
- Клас стійкості до вологого стирання 1 за стандартом EN 13300 — найстійкіший, клас 3 підходить лише для спалень і стель.
- Що вищий блиск фарби, то сильніше видно нерівності стіни, тому глянець вимагає ідеальної шпаклівки.
- Якісна фарба перекриває колір основи за 2 шари; більше шарів — ознака слабкої укривності.
- Фарбують стіни при температурі від +5–10 °C і вологості до 80 %, спочатку стелю, потім стіни.
Які бувають фарби для стін?
Фарби для стін у квартирі здебільшого водно-дисперсійні, тобто на водній основі, і відрізняються типом полімеру-сполучного. Акрилові — найпоширеніші й універсальні, латексні (бутадієн-стирольні) — еластичніші та краще миються, силіконові — паропроникні й водовідштовхувальні, силікатні — мінеральні, для «дихаючих» основ. Алкідні емалі на розчиннику для житлових стін майже не застосовують.
Фото: United Soybean Board, CC BY 2.0
| Тип фарби | Де застосовувати | Переваги | Обмеження |
|---|---|---|---|
| Акрилова | Житлові кімнати, коридор | Універсальна, швидко сохне, без запаху | Дешеві моделі погано миються |
| Латексна | Кухня, дитяча, передпокій | Еластична, стійка до миття | Дорожча за акрилову |
| Силіконова | Ванна, вологі приміщення | Паропроникна, водовідштовхувальна | Висока ціна |
| Силікатна | Мінеральні штукатурки | Дуже паропроникна, протигрибкова | Не лягає на старі органічні фарби |
| Вінілова (ПВА) | Стелі в сухих кімнатах | Найдешевша | Нестійка до миття, швидко брудниться |
На етикетці часто трапляються маркетингові назви на кшталт «інтер'єрна», «для стін і стель», «зносостійка». Справжню інформацію дають технічні характеристики: клас стирання, клас укривності, ступінь блиску та витрата. Їх і порівнюйте.
Що означає клас стійкості фарби до стирання?
Клас стійкості до вологого стирання за стандартом EN 13300 показує, скільки покриття стирається після 200 циклів миття: клас 1 — менше 5 мкм, клас 2 — від 5 до 20 мкм, клас 3 — від 20 до 70 мкм. Для стін, які миють, обирають клас 1–2, для спалень і стель достатньо класу 3, а класи 4–5 підходять лише для стель.
Практичне значення просте: фарбу класу 1 можна мити губкою з миючим засобом багато разів без помітних слідів, фарбу класу 3 краще лише протирати сухою ганчіркою. У передпокої, дитячій і на кухні, де стіни постійно торкаються, економія на класі обертається перефарбовуванням через рік-два.
Поряд із класом стирання виробники вказують клас укривності — здатність перекривати основу. Клас 1 при заявленій витраті перекриває понад 99,5 % контрасту, тобто за 2 шари дає рівний колір. Якщо укривність не вказана, розраховуйте на 3 шари.
Матова чи глянцева фарба: що краще для стін?
Для стін у житлових кімнатах найкраще підходить матова або шовковисто-матова фарба: матова приховує дрібні нерівності та виглядає благородно, шовковисто-матова легше миється і стійкіша до плям. Напівглянцеву та глянцеву фарбу на стінах використовують рідко, бо вони підкреслюють кожен дефект шпаклівки під бічним світлом.
Ступінь блиску вимірюють у глянцевих одиницях під кутом 60° або 85°. На етикетках зазвичай пишуть словами: глибоко-матова, матова, шовковисто-матова, напівматова, напівглянцева, глянцева. Глибоко-матову фарбу часто беруть для стель: вона розсіює світло і приховує стики, але гірше переносить миття.
Пам'ятайте, що глянцева фарба вимагає ідеальної основи: два шари фінішної шпаклівки і ретельне шліфування. Технологію підготовки стін ми детально розібрали в статті про те, як шпаклювати стіни своїми руками.
Яку фарбу вибрати для кухні та ванної?
Для кухні та ванної вибирають латексну, акрилово-латексну або силіконову фарбу класу стирання 1–2 з позначкою «для вологих приміщень» і фунгіцидними добавками, які запобігають появі цвілі. Ступінь блиску — шовковисто-матовий або напівматовий: така поверхня легше відмивається від жирних бризок і водяного нальоту.
Фарба для вологих приміщень працює лише тоді, коли основа підготовлена правильно: заґрунтована антисептичною ґрунтовкою, суха і без слідів старої цвілі. Якщо на стінах уже були чорні плями, їх спочатку прибирають і обробляють антисептиком — як це зробити, розповідаємо в матеріалі про те, як позбутися цвілі на стінах. Зону над варильною поверхнею та мийкою все ж надійніше облицювати плиткою або склом.
Фото: Santeri Viinamäki, CC BY-SA 4.0
Для дитячих кімнат і спалень звертайте увагу на вміст летких органічних сполук (ЛОС): якісні водно-дисперсійні фарби мають мінімальний вміст і позначки екологічних сертифікатів. Після фарбування кімнату провітрюють 1–2 доби.
Скільки фарби потрібно на кімнату?
Кількість фарби розраховують як площу стін без вікон і дверей, помножену на кількість шарів і витрату з етикетки: у середньому 1 л водно-дисперсійної фарби покриває 8–12 м² за шар. До результату додають 10 % запасу на нерівності та підфарбовування.
Приклад: кімната 4×3,5 м зі стелею 2,7 м. Периметр 15 м × 2,7 м = 40,5 м², мінус вікно і двері ≈ 4 м², разом 36,5 м². При двох шарах і витраті 1 л на 10 м²: 36,5 × 2 / 10 ≈ 7,3 л, з запасом — 8 л. Пористі основи без ґрунтовки та фактурні шпалери збільшують витрату на 15–30 %.
Колеровану фарбу замішуйте одразу на весь обсяг або записуйте рецепт колеровки: дві партії, змішані окремо, можуть відрізнятися відтінком, і різниця буде помітна на одній стіні.
Як правильно фарбувати стіни без смуг?
Щоб пофарбувати стіни без смуг, наносять фарбу на заґрунтовану суху основу валиком із короткого ворсу, працюючи смугами від кута «мокре по мокрому» без перерв на одній стіні. Кути та стики зі стелею попередньо пропрацьовують пензлем, а другий шар наносять після висихання першого — зазвичай через 2–4 години.
Фото: David Mulder, CC BY-SA 2.0
- Підготуйте приміщення — накрийте підлогу й меблі плівкою, заклейте плінтуси, розетки та відкоси малярним скотчем.
- Заґрунтуйте стіни — ґрунтовка вирівнює вбирання, і фарба лягає рівним тоном.
- Пропрацюйте кути — пензлем пройдіть смугу 5–7 см по кутах, біля стелі та навколо вимикачів.
- Наберіть фарбу на валик — розкотіть його по ребристій частині ванночки, щоб фарба розподілилася рівномірно.
- Фарбуйте смугами — наносьте фарбу W-подібними рухами, потім розкатуйте вертикально з перекриттям сусідньої смуги на 5–10 см.
- Не зупиняйтеся на половині стіни — перерва посередині дає помітну межу після висихання.
- Нанесіть другий шар — після висихання першого, тим самим напрямком розкатки.
Для гладких стін під матову фарбу добре підходять валики з мікрофібри чи велюру з ворсом 9–12 мм. Фарбуйте при розсіяному денному світлі або з лампою збоку: так одразу видно пропуски. Протяги й пряме сонце під час фарбування призводять до занадто швидкого висихання і смуг.
Часті питання
Чи можна фарбувати стіни без ґрунтовки?
Технічно можна, але результат буде гіршим: пориста основа нерівномірно вбирає фарбу, з'являються плями і смуги, а витрата зростає на 15–30 %. Ґрунтовка коштує значно дешевше за зайвий шар фарби.
Скільки сохне фарба для стін?
Водно-дисперсійна фарба висихає «на дотик» за 1–2 години, наступний шар можна наносити через 2–4 години. Повну стійкість до миття покриття набирає приблизно за 2–4 тижні, тому перший час стіни не миють агресивно.
Чи можна фарбувати шпалери?
Так, якщо шпалери призначені під фарбування — флізелінові чи склошпалери. Звичайні паперові та вінілові шпалери від фарби можуть набухнути й відклеїтися, тому їх краще зняти.
Яка фарба не залишає слідів від рук на стінах?
Найменше брудняться фарби класу стирання 1 із шовковисто-матовим блиском: плями з них легко змиваються губкою. Глибоко-матові фарби виглядають шляхетніше, але на них сліди помітніші й важче відмиваються.
Хороша фарба для стін — це правильний тип для приміщення, клас стирання 1–2 там, де стіни миють, відповідний ступінь блиску і висока укривність. Додайте до цього заґрунтовану рівну основу та фарбування без перерв на одній стіні — і покриття виглядатиме рівно та служитиме роками.
Фото обкладинки: David Mulder, CC BY-SA 2.0.